Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рунка

Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНКА"
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку! Pauli. II. 115.
Живете́нь, -тня, м. Подпочва. Любеч. Cм. живець 2.
Зачерви́вити, -ви́влю, -ви́виш, гл. Завести червей.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Напе́вно нар. Навѣрное.
Притюпати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. = притупати. Притюпали пішки. Морд. Пл. 173.
Провладати, -да́ю, -єш, гл. Провладѣть.
Раґаш, -ша, м. Дорога, по которой гуцульскіе древорубы стягиваютъ срубленныя деревья въ кучи. Шух. I. 178, 179.
Цуголка, -ки, ж. Большая трубчатая кость. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.