Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рунистий

Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНИСТИЙ"
Боровичний, -а, -е. Черничный.
Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Рудч. Чп. 115. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. Рудч. Чп. 153. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак. О. 1861. X. Св. 50.
Джа! меж. 1) Цыцъ! Смирно! Їжте, гості, а ви, діти, джа! 2) Подражаніе звуку розги при ударѣ, а потому употребляется въ разговорѣ съ дѣтьми въ значеніи удара розгой. Аф. 376.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас. Котл. Ен.
Ля́мщик, -ка, м. Рабочій на рыбныхъ ловляхъ. Браун. 34.
Одх.. Cм. отъ відхамаркати до відхтітися.
Пробуркувати, -кую, -єш, сов. в. пробуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, пробудить. Пробуркав у серці в його зненависть. Полт.
Пролом, -му, м. Брешь, проломъ. Ломаються мов у пролом замковий, потужніють руїною моєю. К. Іов. 64.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7.
Узбіч I, -бочі, ж. Скатъ, покатость. Спускаються вниз так узбічну, бо рівно не можна з'їхати. Св. Л. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.