Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рублінник

Рублінник, -ка, м. Одинъ изъ древорубовъ, которому поручено на особыхъ щепкахъ отмѣчать нарѣзками счетъ проработанныхъ каждымъ дней или срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЛІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЛІННИК"
Безвершки, -ків, м. мн. Раст. Veronica Chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 141.
Вилу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. ви́лущитися, -щуся, -щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. ІІІ. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. І. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Жа́вряти, -ряю, -єш, гл. = жевріти.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Мудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Левиц. І. 201. Як не мудруй, а вмерти треба. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Обжерливий, -а, -е. Прожорливый. Вх. Лем. 441.
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Присвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить. Чуб. V. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБЛІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.