Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рокитник

Рокитник, -ка, м. Раст. а) Salix incybacea L, Salix rosmarinifolia. ЗЮЗО. І. 134. б) Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТНИК"
Голівочка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній. Вх. Уг. 236.
Їжакуватий, -а, -е. Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл. Черк. у.
Історично, нар. Исторически.
Кислість, -лости, ж. Кислота. Велику кислість має. НВолынск. у.
Попереводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перевести, но во множествѣ.
Проз пред. 1) Мимо. Йтимеш проз його. Лохв. у. Іде.... проз двір. Грин. II. 166. 2) Сквозь, черезъ. Процідила проз сито. Васильк. у. Проз лійку наливала карасину і то розлила. Васильк. у.
Світильник, -ка, м. 1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ. 2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.
Чад, -ду, м. Угаръ. Нехай іде з димом і чадом. Ном. № 8380.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОКИТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.