Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка.
Заборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. заборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Запачкивать, запачкать мукою.
Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Запріг коня вороного та й одвідав.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай.
2) м. = присташ.
3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю.
Слав'янин, -на, м. Славянинъ. Щоб усі слав'яне стали добрими братами.
Стяжка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стяга.
2) = стьожка. Ум. стяжечка.
Телій, -лія Болѣзнь: сибирская язва. У Манжуры: воспаленіе у лошадей и скота.
Хава, -ви, ж. Челюсть. Ум. хавка.
