Байдачний, -а, -е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
Замути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Замутить, возмутить. Воно у нас таке тихе та любе, що сказано й водою не замутить. 2) — тишу. Нарушить тишину. Навспинячки Христя ходила, щоб не замутити тієї тиші, що панувала в хаті.
Зчалити, -лю, -лиш, гл. Соединить, связать.
Кров'янка, -ки, ж. 1) = кров. Тілько му ся кров'янки лляло. 2) Кровяная колбаса.
Накипі́ти Cм. накипати.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Циган оправдився. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє.
Сноток, -тка, м. = снота.
Сокотати, -чу́, -чеш, гл.
1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть.
2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Дітвора сокоче, дітвора клекоче.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.