Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́нглія, -лії, ж. Англія. То було в Анґлії. Гн. І. 47.
Дя́динка, дя́диночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина.  
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.  
Золотник, -ка́, м. 1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1. 2) Раст. a) Potentilla tormenloides. Вх. Пч. І. 12; б) Geranium sanguineum. Шух. І. 21. 3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками. Ном. № 1968. 4) Матка. Желех. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Грин. II. 17. Ум. золотничо́к.
Мужва́, -ви́, ж. соб. Мужичье. Якась мужва обідрана. Рудч. Ск. II. 82. Сказано мужва — не розчовпе, що піп у церкві скаже, та й торочить, що робити гріх. Купян. у. Убірайтесь ік нечистій матері, мужва невмивана. К. ЧР. 354.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Натрусити Cм. натрушувати.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Цвіточок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.