Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимантачити, -чу, -чиш, гл. 1) Выострить мантачкою (Cм.) 2) Выманить что, выпросить. Мнж. 177. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить. Рудч. Ск. II. 169.
Дужак, -ка, м. Силачъ. Там і дужак отой чумак: не швидко б з моці збивсь. Лубен. у.
Квікало, -ла, с. Визжащее существо.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Зміев. у. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Черн. г. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить. КЦН. 221.
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль. Кіевск. у.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Похоріти, -рі́ємо, -єте, гл. = похворіти. Тоді саме наші діти похоріли. Васильк. у.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Уменшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. уменшитися, -шуся, -шишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Зачала ся жовнарева мошонка вменшати. Гол.