Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчинати

Розчинати, -на́ю, -єш, сов. в. розчати, -зічну, -неш, гл. = роспочинати, роспочати. Трохи згодом, оддихавши, Мирін знову розчинає. Мир. ХРВ. 87. Розчали робити хату. Конст. у. Розчав віяти зерно. Гн. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧИНАТИ"
Баговиння, -ня
Бакуновий, -а, -е. Относящійся, свойственный бакуну.
Вивапити Cм. винаплювати.
Добенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Допировать.
Жабалу́ха, -и, жабелу́ха, -хи, ж. Большая лягушка. Аѳ. 399.
Натуронька, -ки, ж. Ум. отъ натура.
Ногавки, -вок, ж. мн. Штаны изъ холста. Угор.  
Овад, -да, м. = овід. Овад роси боїться. Ном. № 14025.
Хрещатик, -ка, м. Перекрестокъ. Сосниц. у.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.