Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Дзві́нник, -ка, м. Колокольный мастеръ.
Дні́пер, Дніпро́, -пра́, м. Рѣка Днѣпръ. Роби, як Дніпер робить. Дніпро-батько. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром-водою плисти.
Заволокти́ Cм. заволікати.
Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. . От і змилила вже. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила.
Костомаха, -хи, ж. = костомара.
М'яч и мняч, -ча́, м. Мячъ. Полетиш, як м'яч. Стріляють було у них, а вони як мнячі кулі ловлять та назад себе кидають.
Неввага, -ги, ж. Невниманіе. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому.
Судно 2, -на, с. Судно. Своїм судном перевозив. Судна козацькі на три части розбиває. Козацькі суда на три части розбивало. Ум. суде́нце, суденечко.