Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій.
Негідь, -годі, ж. Дрянь, негодное, мерзкое. І покинули вони яко негідь багатства свої.
Раптовий, -а, -е. Неожиданный, внезапный. Лучаються й раптові дощі. Раптова енергія.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. 2) мн. Кровля.Ум. сволочо́к.
Шинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтягивать колесо шиной.
Шиширхати, -хаю, -єш, гл. Производить шорохъ, шелестѣть.