Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двійни́й, -а, -е. 1) Двойной. Двійна китайка. 2) Двухстворчатый. Ум. Двійнесенький.
Коноплястий, -а, -е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Одинак, -ка, м. = одинець.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
Понатискати, -ка́ю, -єш, гл. Тоже, что и натиснути, но во множествѣ.
Розсвінути, -не, гл. безл. Разсвѣсть, наступить разсвѣту. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. Ном. № 13900.
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду. Конст. у.
Трубний, -а, -е. Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми. Шевч.