Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґаня́, -ні, ж. = Каня 2. Вх. Зн. 13.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Зопочинок, -нку, м. = спочинок. Чорним очам спання нема, ніжкам зопочинку. Мл. л. сб. 328.
Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ. Желех.
Ло́вний, -а, -е. = лівний. Харьк.
Нагрі́мати I, -маю, -єш, гл. Погрозить, накричать на кого. Желех.
Пугати, -гаю, -єш, гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).
Росходитися, -джуся, -дишся, гл. = розіходитися. Хтось співає.... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий так і росходився на всі боки. Мир. ХРВ. 5.  
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. ХП. 131.
Сергій, гія, м. Плеть. Маркев. 48. Цыганъ грозитъ ей плетью. Ох, жінко, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати. КС. 1882. X. 19.