Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлупити

Розлупити, -ся. Cм. розлуплювати, -ся.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУПИТИ"
Висотатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Вымотаться (о ниткахъ). 2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню. Св. Л. 203.
Досмоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досмолиться.
Дря́п'Я, -п'я, с. = дрантя.
Облесливий, -а, -е. Льстивый. Там такий хитріш та облесливий чоловік, що лестками і душу з тебе вийме. Берд. у. Лащився мов облеслива собака. Полт.
Обстановити, -влю́, -виш, гл. = обставити. Мет. 146.
Понадкусювати, сюю, -єш, гл. Надкусить (во множествѣ). Хто то яблука понадкусював? Харьк. у.
Росплентати, -таю, -єш, гл. Распутать. Заплутався в гарбузіння та й наробив шкоди.... Росплентайте з гарбузіння, — вам шкоди не буде. Мил. 107.
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.
Удячно нар. Благодарно, признательно.
Шаровільник, -ка, м. ? Сама вона була на хазяйстві: пані-матка пішла до шаровільника і наймичок забрала. Св. Л. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.