Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ.
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Жар, -ру, м. 1) Жаръ. Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. Так мене жар ухопив. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. Одсадила, мов горщик од жару одставила. Так, як на мене жаром сипнуло. Зося сиділа червона, як жар. Ум. жаро́к, жаро́чок.
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи.
Роспинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розіпнутися и розіпястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Распяливаться, распилиться, растягиваться, растянуться.
2) Распинаться, распясться. Постав хрест і розіпнись на йому. — за ко́го. Отстаивать кого, стоять горой за кого. Распинайся, умри за них.
3) Разставлять, разставить ноги, руки. На порозі не можна роспинаться.
Садібня, -ні, ж. Питомникъ для растеній.
Скіпання, -ня, с. Раскалываніе, разщепленіе (лучины).
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник.