Верескотня, -ні, верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Зралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують.
Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь.
Отце нар. = отсе.
Підстава, -ви, ж. 1) Основаніе. Підстава у токарні. 2) Замѣна. І не вийду, г не встану, вишлю менту сестру на підставу.
Притихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Утихнуть.
Продріжати, -жу, -жи́ш, гл. Продрожать.
Прорубка, -ки, ж. = ополонка. Біля прорубки стоять білі голубки.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.