Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй.
Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Полониночка, -ки, ж. Ум. отъ полонина,
Потитарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть церковнымъ старостой.
Приникати, -ка́ю, -єш, сов. в. прини́кнути, -кну, -неш, гл. Прибывать, прибыть. А менший син, піша пішаниця за гостя (додому) приникає.
Проплавати, -ваю, -єш, гл. Проплавать.
Тріскатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається.
Цітати, -таю, -єш, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горшки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля.