Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рожівка

Рожівка, -ки, ж. 1) = рожа? Щипліте рожівку. Чуб. IV. 280. 2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова. КС. 1891. VI. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЖІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЖІВКА"
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
Затума́нити, -ся. Cм. затуманювати, -ся.
Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Карбованчик, -ка, м. Ум. отъ карбованець.
Наобри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣсть. Конст. у.
Новинний, -а, -е. Повинный. Новинне поле.
Перевиця, -ці, ж. 1) Удочка. Вх. Зн. 47. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса. Шуx. І. 226.
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Статива, -ви, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 16.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЖІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.