Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рожин

Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЖИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЖИН"
Багнисько, -ка, с. ув. отъ багно.
Валькування, -ня, с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Вистроювати, -строюю, -єш, сов. в. вистроїти, -строю, -їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. І. 164.
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = скалічити. Желех.
Клюцак, -ка, м. = клюсак. Вх. Зн. 26.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Нагляді́тися, -жу́ся, -ди́шся, гл. Насмотрѣться. З рук наробитись, з ніг находитись, а з очей наглядітись. Ном. № 4560.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Приглухуватий, -а, -е. Глуховатый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЖИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.