Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

родонька

Родонька, -ки, ж. Ум. отъ родина.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОНЬКА"
Вартонька, -ки, ж. Ум. отъ варта.
Довба́ч, -ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. Вх. Пч. ІІ. 13. Шух. І. 23. 2) Человѣкъ, твердящій одно и то же. Черном.
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ. Желех.
Орендарів, -рева, -ве Принадлежащій арендатору. Орендарева коза. Левиц. Пов. 112.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Попанькатися, -каюся, -єшся, гл. Поняньчиться, поухаживать за кѣмъ.
Посупити, -плю, -пиш, гл. 1) Нахмурить. 2) = похнюпити. Голову посупив. Кв.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Черн. г. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі. МВ. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОДОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.