Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рід

Рід, ро́ду, м. 1) Родъ, родственники, фамилія. Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвідала. Ном. № 7274. В мене батька немає і рід не приймає. Чуб. Нема в його ні роду-родини, та нема в його ні вірної дружини. Чуб. V. 268. 2) Родъ, племя, происхожденіе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771. Баба з пекла родом. Ном. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. 2) Порода. Родом кури чубаті. Ном. № 7982. Такий уже в їх рід, що вони всі низенькі та натоптувані. Кобел. у. 4) з-роду = зроду. Не було добра з-роду, не буде й до гробу. Ном. № 2030. 5) на роду написано. Суждено. Що написано на роду, того не обійдеш на льоду. Ном. № 8951. 6) ро́дом = зроду. Кого не любила і родом не знала, то судив мені дідько. Чуб. Ум. родик, родо́чок, родонько. Чуб. V. 760, 463.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІД"
Володати, -даю, -єш, гл. Владѣть. Схватило мою невістку так, що не володає а ні руками, а ні ногами. Харьк. Так наморився, що й руками не володаю. Конст. у. А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять, руки володають. Г. Барв. 415.
Глузд, -ду, м. 1) Умъ, разумъ, смыслъ, сознаніе. Скажіть, будь ласкаві, хто з їх дурніший двох? — Та глузду, гріх сказать, скупенько у обох. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 101). Глузд остатній потеряла. Котл. Ен. VI. 80. з глузду зсунутися, з'їхати, скрутитися, спасти. Сойти съ ума. Ном. № 6332. Шевч. 300. глузди відбити. Лишить разсудка. Ном. № 6333. до глузду прийти. а) образумиться; б) опомниться. глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63.
Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.
Настромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. настромитися, -млюся, -мишся, гл. Натыкаться, наткнуться.
Оробина, -ни, ж. = горобина. ЗЮЗО. І. 137.
Перепотіти, -тію, -єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Порозривати, -ва́ю, -єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Семип'ядельний, семип'яденний, -а, -е. = семип'ядний. З семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441. І шаблюка, мов гадюка, й ратище-дрючина, й самопал семипяденний повис за плечима. Шевч. 250.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Чуб. Сучи, моя мати, восковую свічу. Чуб. У, 325.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.