Виноватець, -тця, м.
1) Виновникъ. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Уміє він пізнати виноватця.
2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили.
Випхати и випхнути Cм. випихати.
Кішниця, -ці, ж. Сѣнокосное мѣсто въ полонинах, огороженное; тамъ складывается сѣно въ стоги и тамъ-же находится лѣтнее жилище для приходящихъ туда рабочихъ, съ сараями для овецъ.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Переволочитися, -чуся, -чешся, гл. = переволоктися.
Підштовхувати, -хую, -єш, сов. в. підштовхнути, -ну́, -не́ш, гл. Подталкивать, подтолкнуть.
Повнеча, -чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнена людей.
Садівник, -ка, м. Садовникъ.
Совдати, -даю, -єш, гл. Лѣниво идти, тяжело ступать ногами.
Терносливовий, -а, -е. Относящійся къ терносливу.