Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. Рудан. І. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. І. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.
Витворяти, -ря́ю, -єш и витворювати, -рюю, -єш, сов. в. витворити, -рю, -риш, гл. Выдѣлывать, выкидать, выкинуть. Таке було иноді витворює! Сим. 212.
Зао́хати, -хаю, -єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).
Зніжити Cм. зніжувати.
Мисчи́на, -ни, ж. Маленькая или плохая миска. Вклав пан-отець пів буханця хліба та мисчину сметани з сиром. Св.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Перепартолити, -лю, -лиш, гл. = перепартачити.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Херс. Полт. Перепелиця сіла на, поду. Харьк. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Вас. 180. Поди під стіжки. Левиц. КС. 4. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Мик. 481. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. Зміев. у. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Kolb. І. 57. Ум. підок.
Підливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Кв. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. Чуб. 2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Гол. І. 192. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чуб. V. 210. Чи не вийде моя мила рути підливати? Рудан. І. 15.кого. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Млак. 99. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито? Н. п.
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.