Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія. Угор.
Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Звенигор. у. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали. Грин. ІІІ. 283.
Замокрі́ти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.
Зморгнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перемигнуться. Поставим вона йому вечерю, зморгнулись одно на одно: є мов. Рудч. Ск. II. 165.
Кошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать (волосы, шерсть).
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Приправити Cм. приправляти.