Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задаві́йко, -ка, м. Душитель; міроѣдъ, кулакъ. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
За́сіди, -дів, м. мн., за́сідка, -ки, ж. Засада, подстереганіе. ходи́ти, піти́ на за́сіди, за́сідку. Залегать, залечь на дичь. Охотники... підуть на засіди. Мнж. 156. Ходив я на засіди на котки. Екатер. у. Пішов на засідки на вовків. Канев. у. На серни та оленя виходить стрілець на засідку. Шух. І. 235.
Ізо.. Cм. зо...
Обчовгати, -гаю, -єш, гл. Обтереть, ободрать треніемъ (обувь). Обчовгав зовсім підошви в чоботях. Васильк. у.
Партесний, -а, -е. Нотный, по нотамъ (о пѣніи). Партесні співи.
Порожній, -я, -є. 1) Пустой, порожній. Порожня торба. 2) Пустой, напрасный, тщетный. Порожня надія твоя. Волч. у. 3) Порожня. Не беременная. Порожня годує (дитину) два годи. Мил. 30.
Приманити Cм. приманювати.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя. Вх. Лем. 465.
Сположити, -жу, -жиш, гл.на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити. Чуб. II. 291.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.