Зато́млюватий, -а, -е. О гребешкѣ: съ толстыми зубцами, не проходящими въ волоса. Затомлюватий гребінець.
Зачерпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Зацѣпиться, задѣть. Та й побіг я через тин, ще й не зачеркнувся.
Отепер нар. = оттепер. Отепер же я тебе з'їм, кобило. Ум. отепе́рки.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Правовірник, -ка, м. Правовѣрный человѣкъ. І правовірникам серця возвеселяв.
Пуздерко, -ка, с. и пузде́рок, -рка, м. Дорожный погребецъ.
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл.
1) Растворять, растворить тѣсто.
2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило.
3) — губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці.
4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути.
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала.
2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Cм. сторчити.
Чманіти, -ні́ю, -єш, гл. Быть угорѣлымъ, угорать, одурѣвать. Після горілки днів зо три чманієш.