Бобівник, -ка, м. Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus.
Вершнюк, -ка, м. = верхоляк.
Вугроватий, -а, -е. Угреватый, имѣющій угри на лицѣ.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Збіго́висько, -ка и збіго́вище, -ща, с. Сборище, скопище, толпа. Сьогодні буде збіговище у Миколи.
Здудні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Загудѣть, зазвучать. Сіла-м собі в темнім лісі, трохи-м спочивала, аж ту разом щось здудніло, — я ся споглянула.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Наві́шений, -а, -е. Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений.
Писарювати, -рюю, -єш, гл. Быть писаремъ.
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити.