Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

римарський

Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИМАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИМАРСЬКИЙ"
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя. К. ПС. 46.
Гру́зь, -зі 1), ж. = Грузота. Кіевск. у. 2) = Груз. Аж кара вас Господня на грузь не розвалиш. Федьк. 3) Густая грязь. Шух. І. 81.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель. Левиц. Пов. 150.
Купальниця, -ці, ж. Купальщица. Полт. г.
Набухи́катися, -каюся, -єшся, гл. Накашляться.
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Прищанити, -плю, -пиш, гл. Прищемить. Угор.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Самітний, -а, -е. = самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Левиц. І. 340. Не кидай же хоть ти мене, Катрусю, самітної-бездітної зозулі. К. Бай. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИМАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.