Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Киртиця борикат землю. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче.
Буркіт, -коту, м.
1) Воркованіе.
2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт.
3) Ворчанье.
Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо!
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся).
Примана, -ни, ж. Приманка. Горох — людська примана.
Червоногрудий, -а, -е. Съ красною грудью (о птицѣ, напр. снигирѣ).
Швабський, -а, -е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Швабське полотно. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum.
