Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

решітце

Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. Cм. токарня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕШІТЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕШІТЦЕ"
Збі́са нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розу́мний. Чрезвычайно уменъ.
Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Кури, -рей, мн. отъ кур и кура.
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.
Прогорювати, -рю́ю, -єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. І. 53.
Рожаїстий, -а, -е. Многоплодный. Мнж. 191. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам. Канев. у.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Тягеля, -лів, м. мн. Родъ верхней одежды, козацкій полукафтанъ? Тягеля червонії од піл до коміра золотом гаптовані. АД. І. 252.
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕШІТЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.