Варівний, -а, -е. = варівкий То варівне місце.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка.
Йойчик, -ка, м. пт. Пѣночка обыкновенная.
Наря́ддя, -дя, с. соб. Орудіе. Дає Іванові шість волів, плуг, віз, рало, все господарне нарадя.
Падичій, -чія, м. Водопадъ.
Росплітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав?
Стельмах, -ха, м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. 2) Плотникъ.
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула.
Шкіра, -ри, ж. = шкура. Не стала шкіра за виправку. Ум. шкі́рка, шкі́рочка.
