Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407.
Задира́к, -ка, м. пт. турухтанъ, Tringa pugnax. Вх. Пч. II. 15.
Калкий, -а, -е. = кальний.
Кривда, -ди, ж. 1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити. Макс. 2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Шевч. 46. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ном. № 2293. Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Палка, -ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Повозити, -жу́, -зиш, гл. 1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди. 2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Спотикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. спітка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Котл. Ен. І. 26. Пила та гуляла, поки лихо не спіткало. Шевч.