Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревниці

Ревниці, -ниць, ж. мн. Ревность. Ревниці неначе гарячим залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИЦІ"
Да́ток, -тку, м. 1) Даяніе. Придаток не стоїть за даток. Ном. № 10590. 2) Подаяніе. Даток убогому вчинити.
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Кальвинець, -нця, м. Кальвинистъ. (Українські пани), приподобляючись до панів ляхів, робились римськими католиками, кальвинцями, лютеранами. К. ХП. 114.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Мархо́тка, -ки, ж. Махорка. Ум. мархоточка. Ой курив я мархоточку, а тепер лехкий табак. Грин. III. 244.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Поскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться.
Просувати, -ва́ю, -єш, сов. в. просунути, -ну, -неш, гл. 1) Просовывать, просунуть. Мнж. 26. Прийшов у ліс у такий густий, що й пучки, здається, просунути не можна. Рудч. Ск. І. 134. 2) Отодвигать, отодвинуть, отсунуть. Просуну я кватирочку, аж матуся в гості йде. Чуб. V. 624.
Сідло, -ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу. Васильк. у.
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.