Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рватися

Рватися, рвуся, рвешся, гл. 1) Рваться, разрываться. Де коротко, там і рветься. Ном. № 2131. Пани бються, а в нашого брата чуби рвуться. Ном. № 1303. 2) Надрываться, изнемогать Г. Барв. 388. Плучач оре і в праці рветься, а панське черево оттак аж дметься. Ном. № 1144. 3) Порываться, рваться. Рветься, як дурний до образа. Ном. № 3149. Не рвися, як собака на ретязі. Ном. № 3162. Серце рвалося, сміялось. Шевч. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РВАТИСЯ"
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Вугластий, -а, -е. Имѣющій углы, граненый.
Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. К. ЧР. 278. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3)ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку. Г. Барв. 60.
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Закопти́ти, -ся. Cм. закопчувати, -ся.
Одівання, -ня, с. = одягання. Ум. одіва́ннячко. Грин. III. 441.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Трахвити, -ся, -хвлю, -ся, -хвиш, -ся, гл. = трафити, -ся = трапити, -ся. Трахвив го в седно. Ном. № 1782.
Штанодран, -ну, м. Раст. = драпустан, Azalca pontica L. ЗЮЗО. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.