А́встрия, -рії, и А́встрія, -рії, ж. Австрія.
Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю?
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно.
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Заправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. запра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. 2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. 3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. 4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить къ стрѣльбѣ. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. 5) Задѣлывать, задѣлать. І ворота того саду кіллями заправив. 6) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. 7) — но́су. Точить, отточить косу.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Зари́чити, -чу, -чиш, гл. ? Встрѣчено въ загадкѣ: Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. (Загадка: хліб вчинить і замісить, і в піч посадить).
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном).
