Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рапкати

Рапкати, -каю, -єш и -пчу, -чиш, гл. О дергачѣ: кричать. Также объ уткѣ и о лягушкѣ. Вх. Лем. 460. Качур рапчит. Вх. Уг. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАПКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАПКАТИ"
Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Безжурно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Г. Барв. 526. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися. Г. Барв. 308.
Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Макс. (1849), 87. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. Левиц. І. 21. 2) Минорный (въ музыкѣ). КС. 1892. III. 384. Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький. Чуб. V. 759.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Мазе́па, -пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).
Нетерпій, -пія́, м. Нетерпѣніе. йому нетерпій. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе. Волч. у.
Парубіка, -ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Г. Барв. 189. Охрім догадливий був парубіка. Гліб. Ум. парубічка. О. 1861. VIII. 19.
Поспиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл.з чого. Растратить, пьянствуя, что. П'ють, поки й з батьківщини поспиваються. Г. Барв. 261.
Розважати, -жа́ю, -єш, сов. в. розважити, -жу, -жиш, гл. Утѣшать, утѣшить, развлекать, развлечь. Іди, моя рибко, до сестриці: вона у великій печалі, — розважатимеш її. МВ. І. 143. У бандурку виграває і сам себе розважає. Мет. 73. Розважайте дівчиноньку, щоб не журилася. Н. п. 2) Обдумывать, обдумать, взвѣшивать, взвѣсить обстоятельства дѣла. Ой куме ж мій, куме, ти розважний розуме, розваж тії слова, що я твоя кума. Чуб. І. 41.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАПКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.