Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Запуза́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. 2) Забеременѣть.
Луща́к, -ка, м. Вылущенный орѣхъ.
Обставати, -стаю́, -єш, сов. в. обстати, -стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать вокругъ, обступить. Сто тисяч турків і татар обстало окопи лядські, мов дітвора дучку. 2) Заступаться, заступиться за кого, стать за кого, защищать, защитить. Старшина обстане за ним. 3) Остаться. Тверда зіма впала, постіль непрана обстала.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Поразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна.
2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу.
Проралити, -лю, -лиш, гл. Пропахать ралом.
Стручок, -чка, м.
1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі.
2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл.
1) Тыкать, втыкать.
2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче.
3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. То це він на батька тикав?
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ.