Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пухти

Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. Г. Барв. 530.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХТИ"
Бусурмен и пр.. Cм. бусурман и пр.
Кухенний, -а, -е. Кухонный.
Наві́чник, -ка, м. Испорченное намісник. Cм. навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: наві́чничок. Грин. III. 432.
Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Перебовком нар. Перезванивая, перезвономъ. Кобзо!... дзвониш перебовком стиха, мов мертвих хорониш. К. Дз. 210.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Прокуняти, -ня́ю, -єш, гл. Продремать.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.
Сороміцький, -а, -е. Безстыжій, безстыдный, срамной, неприличный, похабный. Сороміцькі пісні.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.