Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

путивець

Путивець, -вця, м. Проселочная дорога. Борз. у. Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. Г. Барв. 443. Ум. пути́вчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТИВЕЦЬ"
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Заду́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. задуби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Обнажать, обнажить нижнюю часть тѣла.
Мордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли. ЗОЮР. І. 26
Наджида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наді(о)жда́ти, -жду́, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз. КС. 1882. XII. 502.
Поворухнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошевелить, сдвинуть съ мѣста, шевельнуть.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.
Помішати, -ша́ю, -єш, гл. 1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!». Чуб. III. 58. 2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди. Левиц. І. 90.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Пролинути, -ну́, -не́ш, гл. Пролетѣть. Ой хоч бачив, — проминуло, галочкою пролинуло. Чуб. V. 190.
Скреготання, -ня, с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУТИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.