Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безосяжний, -а, -е. Необъятный (отъ глагола сягати).
Відтягати, -гаю, -єш, сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл. 1) Оттаскивать, оттащить, отволочь. 2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь. 3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається. Новомоск. у.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. МВ. (О. 1862. III. 41).
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування. Чуб. V. 674.
Крамарчук, -ка, ж. 1) Сынъ торговца. 3) Незначительный торговецъ. 3) Приказчикъ.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились К. ЦН. 167.
Повідживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (во множествѣ).
Розмовини, -вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток тушкуванням з молодичих розмовин під церквою. Г. Барв. 152.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.
Шваха, -хи, ж. = швачка. Да казали — Маруся не пряха, її матінка не шваха. Рк. Макс.