Барма, -ми, ж. Мундиръ, ливрея. Cм. барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Як з вишень варення вариш, так барми багато. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. бармиця, бармичка.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Качня, -ні, ж. соб. Утки.
Ме! меж., выражающее блеяніе овцы. Прийде коза до воза да й скаже: ме! Ні ґу, ні ме. Ничего не можетъ сказать.
Мі́рятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. З панами не міряйсь чубами. 2) Силиться, стараться, пытаться. Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути. Дитина вже коло неї лазила на траві й дибки мірялась.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Повивчати, -ча́ю, -єш, гл. Выучить, научить (многое, многихъ). Повивчала сама всіх пісень.
Пообід нар. Послѣ обѣда.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
