Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дірча́віти, -вію, -єш, гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише. Мин. ХРВ. 292.
Докра́яти Cм. докравати.
Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить. Ном. № 5785.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Волч. у. Ум. йо́рочка.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій. Ном. № 8917.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. К. ПС. 5, 75. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват. К. ПС. 25.
Повбуджати, -джа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Хто ж нас рано повбуджає, моя мила дівчино? Гол. І. 200.
Проголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Проголодать. Проголодувала з тиждень (шукаючи заробітку), та з тим і додому прийшла. Кіевск. у.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. Борз. у. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду. Ном. Стр. 288, № 7709.
Царіград, -ду, м. Константинополь, Царьградъ. Червоного вина з Царіграду відер з троє у барилі. Шевч. 116.