Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. б) — біла. Primula officinalis L. Ум. буквичка.
Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою.
Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ.
Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька.
За́вше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови.
Змерзлюка, -ки, ж. Зябкая женщина.
Обезглуздіти, -дію, -єш, гл. Потерять разсудокъ, ошалѣть, рехнуться. Наталка так обезглузділа, що любить запропастившагось Петра.
Притискати, -ка́ю, -єш, сов. в. прити́с(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Притискивать, притиснуть, прижимать, прижать, придавить. Ой рад би я встати, тобі правду сказати, ой сирая земля а все тіло приняла, дубовії дощечки притиснули рученьки. Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі. Чи то старому довго вмерти? притисне трохи та й... Який мороз притиснув!
2) Только сов. в. Притащить. Притис барило горілки.
Скотячий, -а, -е. Скотскій. Скотячий гній.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом.