Вапенний, -а, -е. . = вапняний
Веребей, -б'я, м. = горобець. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі.
Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Не впадає москаля дядьком звати. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Що ж мені, дядечку, по тіх грошах?
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця.
Наперекі́с нар. Наискось. Беріться лиш дручками наперекіс.
Полюбувати, -бу́ю, -єш, гл. = уподобати. Пані полюбувала мої сани та й купила.
2) Полюбоваться на. Він полюбував на неї. Дитя моє коханеє! погуляв би в світі, полюбував красу і пишність світову.
Порадний, -а, -е. Имѣющій совѣтъ, помощь. Старими людьми село порадне.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ.
