Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Доми́слюватися, -слююся, -єшся и домисля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. доми́слитися, -люся, -лишся, гл. Догадываться, догадаться. Сама собі домислююсь що мені робити. Г. Барв. 234. Усяке зараз домислилось, куди вони простують. К. ЧР. 3.
Загуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Закутить. А хазяїн так загулявся, що й усі можна бочки повивозить, — то й не чутиме. Рудч. Ск. II. 151.
Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. Ном. № 557.зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? Чуб. V. 67. 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде. Грин. III. 569.
З-серця нар. Разсердившись. Турн з-серця скрипотів зубами. Котл. Ен.
Нако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Надѣлать, натворить (преимущественно чего-либо дурного).
Попередруковувати, -вую, -єш, гл. Перепечатать (во множествѣ).
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь. Черниг. у.
Угнути, -ся. Cм. угинати, -ся.
Шпарґалля, -ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).