Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трояково

Трояково нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся. Ном. № 62, стр. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯКОВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯКОВО"
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11.
Збудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Построить; соорудить, создать. Збудуй хату з лободи, та в чужую не веди. Н. п. Ой коли б я знала, що буду емірати, то б я сказала труну збудувати. Чуб. III. 155. Чоловік збудував башту. Єв. Мр. XII. 1. Еней збудує сильне царство. Котл. Ен. І. 13.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. ІІ. 168.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
Недбайливо нар. = недбало.
Перевій II, -во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева. Радом. у.
Рум'ян, -ну, м. = роман. Рум'ян поле покриває, де козак ся проїзжає. Лукаш. 134.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Чапайло, -ла, с. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЯКОВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.