Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басавринок, -нку, м. = басаринок 1. О. 1862. V. 109.
Безвиходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Гостя́. Въ выраженіи: у гостя́. См. Гість.
Кириння, -ня, с. 1) Безпорядочно набросанная куча, груда. Желех. 2) Пачканье, маранье. Желех.
Кус, -са, м. 1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Ном. Перший кус усьому голова. Ном. № 11964. 2) Немного. Желех. Іде Сава з України, юж кус засмутився. Гол. II. 123. ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло. Вх. Зн. 41.
Моква́, -ви, ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Міусск. окр. Настала осінь, почалась моква. Волч. у. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе. Волч. у.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Повиманювати, -нюю, -єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють. Богодух. у.
Пукал, -ла, с. Грязь, илъ на днѣ соляныхъ озеръ. Черном.
Світувати, -ту́ю, -єш, гл. Ходить по свѣту. Чуб. III. 262.