Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. І. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. ІІІ. 25.
Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
Жабої́д, -да, м. Листъ. Жабоїд прилетів — щастя приніс, геть піднявсь — горе ввалило. Донск. обл.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили. Кв. II. 313.
Оврах, -ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Стор. І. 18. Ум. овражок, оврашо́к. Стор. МПр. 44.
Почеркеситися, -шуся, -сишся, гл. Очеркеситься. Чоловік мій воював-воював, та так почеркесився, шо не розберу вже шо і балака. Мнж. 171.
Соннивиця, -ці, ж. = сонливиці. Мил. 34.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной. Шейк.