Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блискання, -ня, с. Сверканіе.
Гика, -ки, ж. = гич. Вх. Лем. 403.
Наду́шувати, -шую, -єш, сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Харьк. у. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити? Грин. III. 325.
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали. Г. Барв. 11.
Неприятель, -ля, м. 1) Недругъ, непріятель. 2) Чортъ. Грин. І. 9.
Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька. Мет. 316.
Професорівна ж. Дочь профессора. Молоді професорівни й купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати. Харьк.
Хапком нар. Наскоро, на скорую руку, поспѣшно. Так хапком зробив куріня, та й не до ладу. Канев. у. Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути. Полт.