Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали.
Волеваха, -хи, м. Родъ цапли.
Заховъ, -ву, гл. Скрытное мѣсто, сокрытіе. Той кинь стоявъ у його десь три дни у захови. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать.
Контетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Контетуйтесь, люде добрі!
Перепеля, -ля́ти, с. Перепелка-дѣтенышъ.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл.
1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце.
2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися.
Портяниці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці), мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Приналежатися, -жуся, -жишся, гл. 1) = приналежати. 2) Надлежать. Погостилися там, як ся приналежить.
Серп, -па, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ум. серпик, серпок.