Каюк, -ка, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. въ — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Ум. каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив.
Квач, -ча, м. 1) Мазилка для смазки колесъ дегтемъ. (Продавався) дьоготь і в ширітвасах, і в мазницях, і самі квачі. п'я́ний як квач. Пьянъ какъ стелька. 2) О человѣкѣ переносно: безхарактерний, тряпка. Не буде з його (з пана) нічого... я одразу побачив, що квач. 3) Родъ дѣтской игры. Cм. квак. Ум. квачик.
Кряка, -ки, ж. Лягушка. Ум. крячка.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти.
Підважувати, -жую, -єш, сов. в. підважити, -жу, -жиш, гл. Поднимать, поднять съ помощью рычага. Воза підважити. Дручок той, що підважують віз. Дужий: бувало паровицю плечем підважує.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Позамірати, -раємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ).
Потопати, -паю, -єш, гл. Пойти, побрести. Ледве потопав.
Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!»
Твамость, -ті, ж. Твоя милость.
