Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинок

Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Вистрибнути, -ну, -неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою. Мнж. 27.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота. Н. Вол. у.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Нарости́ Cм. наростати.
Непорожній, -я, -є. 1) Не пустой. 2) О самкахъ и женщинахъ: беременная. Е, шкода тепер з сорочками: моя жінка непорожня — шити нікому.
Перержавіти, -вію, -єш, гл. Перержавѣть.
Пометушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Посуетиться.
Тіпачка, -ки, ж. Трепка. Дамо тобі доброї тіпачки. Полт. у.
Финкати, -каю, -єш, гл. = пстинькати. Вх. Зн. 57.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.