Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випростуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випростатися, -таюся, -єшся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Випросталась як семисотна верства. Ном. № 8625, стр. 288. А сам аж стелю підпірає, випроставсь. МВ. І. 110.
Держачо́к, -чка, м. Ум. отъ держак.
Индичня 2, -ні́, ж. соб. Индюки.
Надці́джувати, -джую, -єш, сов. в. надціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отливать, отлить часть, цѣдя. Надцідити треба горщика. Конст. у.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Позазночі нар. = позавчора. Вх. Зн. 65.
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ. Черк. у.  
Розношувати, -шую, -єш, гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує. МВ. І. 154.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир. Стор. II. 84.
Тутайка, -ки, ж. = туркавка. Вх. Лем. 475.