Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буковинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буковина 1, 2. Шух. І. 177. Буковинка сі розвила. Шух. І. 197. 2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Водник, -ка, м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Оник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.
Пересупонити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супонею хомутъ.
Повидну нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 260.
Роспаковувати, -вую, -єш, сов. в. роспакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распаковывать, распаковать.
Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. АД. II. 5. Дорожню одімкнув шкатулу. Мкр. Г. 64. Украдеш у мене шкатулку з грішми. Рудч. Ск. І. 68.