Баламутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити.
2) Смущать, нарушать покой. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству.
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі?
Їстоньки гл. ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Йому ненечка їстоньки носить.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Сажавки обложені плитовим камінням. Земляне угілля бува плитне і кулашне.
Поперероблювати, -люю, -єш, гл. Передѣлать (во множествѣ). Поперероблювали їх (церкви) на костьоли.
Потюпати, -паю, -єш, гл. Пойти или побѣжать мелкими шажками; побѣжать рысцой. Коні заржали, почувши лугову пашу, потюпали і зникли з очей.. Вовк тоді потюпав у ліс.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Приказ, -зу, м. Приказъ. Біда не знає приказу.
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ).
