Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездровня, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Харьк. у.
Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Дря́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Царапаться. 2) Карабкаться. Аж страшно було дивитись, як та дика степова животина дряпається копитами на кручу. К. ЧР. 92. Дряпатися на гору.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. Желех. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus. Вх. Лем. 424.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Понабувати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Надѣть обувь (во множествѣ или о многихъ). 2) Пріобрѣсть (во множествѣ). Десь понабували й дерева. Мир. ХРВ. 102.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Хвостатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ). Н. Вол. у. 2) Хвостатися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться. Мнж. 165.