Дереві́нь, -ні, ж. Деревянный части въ плугѣ. Cм. Деревня 4.
До́сить нар. Достаточно, довольно. Мудрій голові досить дві слові. У мене добра досить.
Запада́ти, -до́ю, -єш, сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. 3) Западывать, запасть за что, напр. о щеколдѣ, запирающей дверь. запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. 4) О солнцѣ: заходить зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. 5) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза ти в могилу мою западає. — в го́лову. Засѣсть въ головѣ. Все сидить, рукою підпершися, все думає... наче думка яка важка запала їй в голову. — в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатлѣніе, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав.
Каменіти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. Вона каменіла, дивлячись на все те.
Капиталиста, -ти, м. Капиталистъ. Покористуються тільки деякі капиталисти.
Напла́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Наплаваться. Досі ж мої лебеді та й наплавалися. Гиля, гиля, сірі гуси, та вже ж ви наплавались.
Обладувати, -дую, -єш, гл. Владѣть, обладать. Мій брат буде обладувати полем. Володимир князь царством всім обладує.
Помислити, слю, лиш, гл. Подумать. Бачиш мене, милий, гожу, хорошую, гожу, хорошую, повік здоровую; а борть, Боже, недуги, тогді ти помислиш об другій.
Пошеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ ободрать шелуху съ зерна.
Снісарь, -ря, м. = слюсарь. Він у нас снісарем, — замки справля, відра і так що инше.