Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бевкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати. 2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Зги́дити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.
Ляка́ння, -ня, с. Пуганіе. Нічим так не допікали Якімцеві... як ляканням тією школою. Левиц. І. 242.
Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert. ЗЮЗО. І. 139.
Освячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. освяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Освящаться, освятиться. без неї вода ніде не освятиться. Ей до всего дѣло, она во все вмѣшается. Левиц. Пов. 346.
Підупасти Cм. підупадати.
Порозлютовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розлютувати, но во множествѣ.
Пруський, -а, -е. Прусскій. Г. Барв. 298.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить. Желех.
Шпичка, -ки, ж. 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230. 3) Заноза.