Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Зможність, -ности, ж. = можність.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Нити I, нию, -єш, гл. Ныть. Вийшла з села — серце ниє.
Освіданий, -а, -е. Опытный. На похороні готували обід освідані дві молодиці. Cм. досвідчений.
Погидувати, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать. Шли мене погидуєш, люби мою сучку.
Промекати, промекекати, промекеке́кати, -каю, -єш, гл. Проблеять.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло.
Чуркало, -ла, с. = джерело.
Шанта, -ти, ж. Раст. a) Nepeta Catartica L. б) Marrubium vulgare L. Cм. шандра.
