Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимилити, -лю, -лиш, гл. Измылить.
Гноянка, -ки, ж. 1) Гнойный прыщъ. Желех.
Досука́ти Cм. досукувати.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Огороджувати, -джую, -єш, сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця. Чуб. III. 295.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Новомоск. у. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Шевч. (1883). 458. Неволя порізнила дітей одних батьків. Мир. ХРВ. 356.
Присвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока. Ком. I. 52.
Різьбяр, -ра, м. = різбарь. Шух. І. 245, 318.
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Ном. № 47. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ном. № 1962., Ум. скоренький, скоресенький.
Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ. Харьк. г.