Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Ключарь, -ря́, м. Ключникъ, ключарь. Не було нікого коло неї, тільки старіш недужий ключарь панський сидів у хаті. МВ.
Нехутко нар. Нескоро. Як мокре горить, так нехутко робить. Ном. № 10909.
Присмагнутися, -нуся, -нешся, гл. = присмагнути 1. Вх. Лем. 456.
Сонце, -ця, с. 1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. Мет. 59. схід-со́нця. Востокъ. захід-со́нця. Западъ. по́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: поки світ-сонця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. ЗОЮР. I. 4. Ум. со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34.
Стаднина, -ни, ж. Табунъ лошадей всякаго возраста.
Упевнити, -ся. Cм. упевняти, -ся.
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы. МУЕ. ІІІ. 171.