Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітряк, -ка, м. Вѣтряная мельница. Чуб. II. 242. Ум. вітрячок.
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Капама, -ми, ж. Родъ греческаго пирожнаго. Котл.
Лях, -ха, м. Полякъ. Шевч. 52, 46. Котл. Ен. Чуб. І. 106. Ум. ля́шенько, ляшок. Ув. ляшуга.
Мере́жуваний, -а, -е. = мережаний.
Нашарпати, -паю, -єш, гл. Надергать, нарвать.
Підпарюватися, -рю́юся, -єшся, сов. в. підпаритися, -рюся, -ришся. О полѣ: быть заранѣе вспаханнымъ и вывѣтриться. Ти дуже пізно ореш... земля не підпариться, то й не буде в тебе гарного жита. Г. Барв. 332.
Промигтіти, гчу, гти́ш, гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.