Займа́ння, -ня, с. 1) Троганіе. 2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі Колись те займання боком. 3) Занятіе (чего) 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Краще б я й не займав тих волів, а шо з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4.
Зла́да, -ди, ж. = злагода 2.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали.
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа.
Слишка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. У нас така пройшла слишка, що вона вмерла. 2) мн. Родъ дѣтской игры.
Слізонька, слізочка, -ки, ж. Ум. отъ сліза, сльоза.
Телєчер, -ра, м. = телятник 1.
Товч, -чі, ж.
1) = дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати.
2) Что-либо истолченное или растоптанное. Вони ж тут торгуються, а той кінь одно задніми ногами топче яйця, що їх ціла купа в ряду під возом лежала, — та такої товчі наробив.
Уважка, -ки, ж. Уступка при покупкѣ. Уважка буде.