Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай.
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ.
Де́рживо, -ва, с. Иждивеніе, содержаніе. Мати живе на його держиві.
Дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок.
Кислий, -а, -е. Кислый. Кисле в рот тисне. Борщ кислий, оскомистий, чорт зна колишній. кисле молоко́. Простокваша. Дак мати все було любить молоко парене, а ми все кисле. Ум. кисле́нький.
Ослабати, -ба́ю, -єш, сов. в. ослабіти, -бію, -єш и ослабнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣвать, ослабѣть, ослабляться. Мій коничок ослабає, сон голову похиляє. Нехай будуть кайдани коло ніг ослабати, сирая сириця коло рук ослабати. І зараз чогось попоїли, щоб на путі не ослабіть. Ослабла в колесі дерев'яна букша.
Пикатий, -а, -е. Мордатый. Мов кабани годовані, пикаті, пузаті.
Пожиточний, -а, -е. Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.