Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибілити Cм. вибіляти.
Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Двору́чки, -чок, ж. мн.пресвятої. Раст. Orchis maculata. Лв. 100.
Зама́зка, -ки, ж. Замазка.
Згодя́ нар. = згодом. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці. Гліб. 48.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці. Лукаш. 123.
Питоменний, -а, -е. = питимий. Вх. Зн. 48.
Поратися, -раюся, -єшся, гл. 1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Грин. II. 209. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Стор. МПр. 126. Василь порається з деревом. Н. Вол. у. 2) Одѣваться. Шух. І. 135.
Поход, -ду, м. 1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22. 2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.
Стул, -ла, м. = матня. Черн. у.