Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкання, -ня, с. Бряцаніе. Левиц. Пов. 156.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Ном. № 8085. Як Бог годить, то й мокре горить. Ном. Годить, як болячці. Ном. № 4488.
Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Довіря́ння, -ня, с. Довѣріе.
Загалу́нювати, -нюю, -єш, сов. в. загалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымачивать, вымочить или прокипятить въ растворѣ квасцовъ (яйца передъ окраской). Харьк. Аф.
Каня, -ні, ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. Кіев. и Подольск. г. 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Чуб. III. 251. Нищить як каня. Ном. № 2770. Виглядає, як каня дощу. Чуб. І. 256.  
Кепень, -пня, м. = кепеняк.
Копитальний, -а, -е. Богатый, съ капиталомъ. Копитальні люде. Вас. 210.
Пережидати, -да́ю, -єш, сов. в. переждати, -ду́, -де́ш, гл. Пережидать, переждать. Переждало трохи, — знов стукає. МВ. (О. 1862. III. 56).
Приварювати, -рюю, -єш, сов. в. привари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Треба приварити каші, бо мало. 2) О желѣзѣ: наваривать, наварить, приварить.