Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брусований, -а, -е. 1) О деревѣ: обтесанный на четыре грани. Шух. I. 88. 2) Сдѣланный изъ четырехгранныхъ бревенъ. Брусована хата. Шух. I. 89.
Горі́тися, -ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться. Ном. № 1700.
Допуска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Допускаться.
Класик, -ка, м. Классикъ.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Позстарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Состариться (о многихъ).
Попаски нар. 1) Пася, пасясь на ходу. Сим. 197. Отара попаски попхалась навманя. Греб. 381. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю. Мир. ХРВ. 50. 2) Осторожно. Кішка іде попаски. Борз. у.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Чуб. II. 90. Сорока скрекоче — гості будуть. Ном. № 11793. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята. К. Дз. 141.
Спомогтися, -жу́ся, -жешся, гл. = спромогтися. Спомігся, як убогий на кисіль. Ном. № 7905. Коли ж хто не споможеться грішми, то він бере усячиною. Кв.
Цілина, -ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. Н. п. Цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. Ум. цілинка.