Горі́йший, -а, -е. Худшій, горшій. Немає й не буде горійшої муки.
Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. 2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв. 3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та земного жита жати, та займеш широкую постать. 4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Полю́, — займаю не тільки бур'ян, да й буряки, і все... так і оголила. у поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? 5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Заняла я коровиці, на росу погнала. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. 6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! 7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає.
Крижевий, -а, -е. Квадратный. криже́ва плахта?
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Паненя, -ня́ти, с. Барское дитя. Як пани добрі, то й людям добре, — та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! А узяв я паненя, та й не рівня моя. Иногда употребляется въ томъ же значеніи что и підпанки. Не так пани, як паненятка. Ум. паненя́тко.
Портяний, -а́, -е́ О сукнѣ: съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ, порту.
Постилати, -ла́ю, -єш, сов. в. послати, -стелю, -леш, гл. Стлать, постлать. — Що будемо постилати? — Ой у тебе запащина, а у мене сірячина, то те будем постилати. Послала баба рядна.
Твердісічко нар. = твердісінько.
Тупання, -ня, с. Топанье.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась.