Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпарити Cм. відпарювати.
Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
За́водня, -ні, ж. Хлопотливое дѣло, — заведешь его, да и не оберешься хлопотъ. Я не хочу робити млина, не хочу цієї заводні. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Здріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здрігну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Зли́го́дній, -я, -є. Бѣдственный. Ой у нашій славній Україні бували колись престрашнії злигодні бездольні години. Макс. (1849). 53.
Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Копиця, -ці, ж. 1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Шевч. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці. Н. п. 2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Котл. Ен. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Мет. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка. Чуб. III. 45.
Півквартівка, -ки, ж. = півкварта. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки. Котл. Ен. II. 13.
Понамолочувати, -чую, -єш, гл. Намолотить (во множествѣ).
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.