Берестовий, -а, -е. Принадлежащій или относящійся къ бересту; сдѣланный изъ береста. Шахва гарна, берестова.
Виходити, -джу, -диш, гл.
1) Исходить. Всі лужечки виходила. Багато світу виходила.
2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Дай руками, а не виходиш ногами. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти.
3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Зміцнити Cм. зміцняти.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая?
Перо, -ра, с.
1) Перо у птицы. Нехай йому земля пером! Пожеланіе умершему, чтобы ему легка была могильная земля.
2) Перо для письма. Сидить батько з синами, пише листи перами.
3) Перо рыбье, плавникъ. Пливе риба та й велика, тільки видно пера.
4) Кисточка изъ трехъ — четырехъ куриныхъ перьевъ для проведенія узкихъ полосъ при раскрашиваніи глиняной посуды.
5) Нижняя часть, лезвіе лемеха.
6) Лезвіе бурава. Нема одного пера, а про те добре вертить свердел. Ум. пірце, пір'ячко.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок.
Прочумитися, млю́ся, ми́шся, гл. = прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся.
Худобний, -а, -е. 1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
2) = худібний.
3) Бѣдный, убогій. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Cм. худібний.