Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ходільник

Ходільник, -ка, м. Ходокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОДІЛЬНИК"
Баклажок, -жка, м. 1) Ум. отъ баклаг. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178. 4) Маленькій водопадъ. Желех. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.
Дообі́дати Cм. дообідувати.
Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Лакований, -а, -е. Лакированный. Херс. у.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці. Св. Л. 298.
Розгрімотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разгремѣться.
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову. Черк. у.
Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.