Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56.
Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Закректа́ти, -кчу́, -чеш, гл. Закряхтѣть. Цибелла перше закректала, а послі кашлять почала. Котл. Ен. V. 36.
Ма́рмор и мармур, -ру, м. Мраморъ. З мармору вироблена постать. Мир. ХРВ. 388. Якого там срібла, злота, квіток, мармору! Левиц. І. 223. Широкий ганок з білого мармуру. Федьк.
На́зімок, -мка, м. Годовалый бычокъ.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Поприводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и привести, но во множествѣ. Сліпих поприводь сюди. Єв. Л. XIV. 21.
Прокурор, -ра, м. Прокуроръ. Нащо було Паньку прохаться в прокурори? Греб. 362.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.