Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. К. Іов. 7. На дівчину дивитися не важусь. К. Іов. 65. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. Н. п. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся. Н. п.
Дев'ятдеся́т, -тьох, чис. Девяносто. О. 1861. XI. 26. КС. 1885. XI. 537. Єв. Л. ХV. 4.
Збожеві́льніти, -ню, -ниш, гл. = збожеволіти. Чи ти здурів, чи збожевільнів? Ном. № 1380.
Невигідний, -а, -е. Неудобный.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.
Сажер, -ра, м. = сажотрус. Шух. І. 92.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Левиц. І. 24. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Шух. I. 164. Ум. сапка, сапочка.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.