Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Забовтю́ха, -хи = забовтанка.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Мальо́вка, -ки, ж. Раскрашиваніе, разрисовываніе. Вас. 183, 184.
Нако́й нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.
Пазолина, -ни, ж. = печина. Вх. Лем. 446.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл. 1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Чуб. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце. Чуб. V. 150. 2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Рудч. Ск. II. 22. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися. Мил. 155.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Греб. 389. Почепила свого шиття рушник діду на шию. ЗОЮР. II. 11. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте. Рудч. Чп. 101.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Ховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Прятаться. Лисиця від дощу під борону ховалась, — не всяка, казала капля капне. Ном. Чи сам од кого ховаєшся, чи кого шукаєш? Рудч. Ск. I. 105. 2) Выкармливаться. Худоба буде добре ховатися. ЕЗ. V. 188.