Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бадоня, -ні, бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Глабці, -ців или -бець, ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. Н. Вол. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92.
Зате́мни́ти Cм. затемняти.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65.
Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Шевч. 179. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. Ном. № 6207. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. Макс. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! Мнж. 162. 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Ном. № 4220. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. К. ЧР. 183. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен.
Почуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. почутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: «Ловіть, держіть!» Стор. МПр. 82. 2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Св. Л. 80. Почуваюся на силу. К. ПС. 15. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. К. ЧР. 38. 3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. Н Волын. г. Я вже почулась.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Терполої, -ло́їв, мн. = кирполої. Херс.
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав. Макс.